Дні тижня

Румунські дні тижня пишуться з малої літери, як і місяці. П’ять із них походять від латинських назв Місяця і планет, тож якщо ти знаєш французьку, італійську чи іспанську, вони здадуться знайомими.

  • luni/lunʲ/

    понеділок

  • marți/mart͡sʲ/

    вівторок

  • miercuri/ˈmjer.kurʲ/

    середа

  • joi/ʒoj/

    четвер

  • vineri/ˈvi.nerʲ/

    п’ятниця

  • sâmbătă

    субота

  • duminică

    неділя

Прислухайся до кінця слів luni, marți, miercuri і vineri: кінцеве -i майже не чути, це лише легке пом’якшення після приголосного, як український м’який знак (luni звучить приблизно як «лунь»). Це не окремий склад, тож у luni один склад, а не два.

Щоб сказати у понеділок, назви день сам по собі, без прийменника: Luni am un examen (У понеділок у мене іспит). Додай артикль, і день стане звичкою:

РумунськоюУкраїнською
luniу понеділок (найближчий)
luneaщопонеділка, кожного понеділка
vineri searaу п’ятницю ввечері
sâmbătaщосуботи
duminicaщонеділі
în weekendна вихідних

Сьогодні, завтра, учора

  • azi

    сьогодні

  • mâine

    завтра

  • ieri

    учора

  • Ce zi e azi?

    Який сьогодні день?

Astăzi — повніша форма azi; обидва означають сьогодні. Ти почуєш ще два слова: poimâine (післязавтра) і alaltăieri (позавчора).

Місяці

Усі дванадцять пишуться з малої літери і близькі до своїх англійських назв (на відміну від українських: січень, лютий…).

  • ianuarie

    січень

  • februarie

    лютий

  • martie

    березень

  • aprilie

    квітень

  • mai

    травень

  • iunie

    червень

  • iulie

    липень

  • august

    серпень

  • septembrie

    вересень

  • octombrie

    жовтень

  • noiembrie

    листопад

  • decembrie

    грудень

Щоб сказати у якомусь місяці, вживай în: în mai (у травні), în decembrie (у грудні). Пори року працюють інакше: пора року з артиклем уже означає у, без прийменника (як українське «навесні», «влітку»).

РумунськоюУкраїнською
în ianuarieу січні
primăvaraнавесні
varaвлітку
toamnaвосени
iarnaвзимку

Дати: pe 5 mai

Щоб назвати дату, став pe перед днем і місяцем. День — це звичайне кількісне число, а не «п’яте» чи «двадцяте», як в українській. Єдиний виняток — перше число місяця, яке зазвичай називають întâi.

РумунськоюУкраїнською
pe 5 mai5 травня
pe 14 februarie14 лютого
pe întâi decembrie1 грудня
Azi e 20 octombrie.Сьогодні 20 жовтня.
în 2026у 2026 році
  • pe cinci mai

    5 травня

  • pe întâi decembrie

    1 грудня

  • În câte suntem azi?

    Яке сьогодні число? (невимушено)

На письмі спочатку йде день: 5 mai 2026 або цифрами 05.05.2026. Роки читаються як звичайні числа, тож 2026 — це două mii douăzeci și șase; як вони утворюються, показано в посібнику з румунських чисел.

Котра година

Запитай Cât e ceasul? і відповідай e ora та годину. Оскільки ora (година) жіночого роду, два й дванадцять набувають форм жіночого роду: ora două, ora douăsprezece. Перша година — ora unu.

  • Cât e ceasul?

    Котра година?

  • E ora trei.

    Третя година.

  • E trei și zece.

    Десять хвилин на четверту.

  • E trei și un sfert.

    Чверть на четверту.

  • E trei și jumătate.

    Пів на четверту.

  • E patru fără zece.

    За десять четверта.

  • la ora opt

    о восьмій годині

Хвилини після години йдуть після și («і»); хвилини до години — після fără («без»), тож patru fără zece дослівно означає «чотири без десяти». У повсякденному мовленні ora часто пропускають: E trei, Ne vedem la opt (Побачимося о восьмій).

У розкладах, годинах роботи й офіційних повідомленнях уживають 24-годинний формат: Trenul pleacă la 18:30. У розмові багато людей користуються 12-годинним форматом і додають пору дня.

Пори дня

РумунськоюУкраїнською
dimineațaуранці
la prânzопівдні
după-amiazaпо обіді, удень
searaувечері
noapteaуночі
la opt searaо восьмій вечора
azi dimineațăсьогодні вранці
asearăучора ввечері, минулого вечора

Як і пори року, dimineața, seara і noaptea не потребують прийменника: Dimineața beau cafea (Уранці я п’ю каву).

Додаткові матеріали